Змiни в українських нормах проектування систем опалення i вентиляцiї житлових будинкiв

Норми опалення
Нарешті норматив, яким передбачалося підтримування температури у житлових приміщеннях на рівні 18°С, вилучений з норм проектування. Ця незадовільна температура, закріплена як норматив ще в епоху перших п’ятирічок, коли люди у своїх комунальних квартирах не знімали валянок, вже давно викликала нарікання. Однак ця застаріла норма надавала право чиновникам від теплопостачання не реагувати на дорікання мешканців доти, доки температура повітря в їх кімнатах не знижувалась до 17°С і нижче. Тепер встановлена норма температури внутрішнього повітря +20°С, а температура в окремих кімнатах за проектом може сягати 22°С [1].
Багато старих норм постійно порушувалися у практиці проектування, причому і органи експертизи, і інспектори держархбудконтролю настільки звикли до цих порушень, що ніяк на них не реагували. Наприклад, необхідна для ванних кімнат температура 25°С не забезпечувалася в тих випадках, коли єдиним опалювальним приладом у цих приміщеннях була рушникосушарка, приєднана до системи гарячого водопостачання. У нових нормах температура повітря у ванних кімнатах або суміщених санвузлах, що не примикають до зовнішніх огороджувальних конструкцій, не нормується при встановленні в них рушникосушарок. Ванна кімната, що примикає до зовнішньої стіни, повинна проектуватися з опалювальними приладами, приєднаними до системи опалення, незалежно від того, є в ній рушникосушарка чи ні. Це не тільки поліпшує гігієнічні умови, а й у багатьох випадках запобігає утворенню конденсату на стінах, що часто трапляється в погано опалюваних вологих приміщеннях.
Після запровадження в дію нових норм вдасться позбавитися ще одного протиріччя між нормативними вимогами і сформованою практикою. Йдеться про температуру повітря на сходових клітках. Вона повинна дорівнювати 1б°С, тоді як в дійсності незадимлювальні сходові клітки типу Н-1 часто взагалі не опалюються. Обігріти об’єм такої сходової клітки нелегко, тому що в ній стільки зовнішніх дверей, скільки поверхів, і мало хто піклується про те, щоб всі двері були завжди закритими. За таких умов опалювальні прилади, передбачені проектом, скоріше обледеніють, ніж зігріють сходову клітку. Тому часто експлуатаційний персонал, запобігаючи аварійній ситуації, демонтує ці прилади, і тоді житлові приміщення, що примикають до холодної сходової клітки, переохолоджуються. Крім того, виникає небезпека утворення конденсату на внутрішній поверхні неутеплених стін. Тепер незадимлювальні сходові клітки типу Н-1 можна не опалювати за умови, що термічний опір стін, суміжних з опалюваними приміщеннями, дорівнюватиме або перевищуватиме 70% від мінімального опору теплопередачі, регламентованого для стін житлових будинків. При цьому втрати тепла з приміщень, які примикають до сходової клітки, слід обчислювати з врахуванням температури повітря на сходовій клітці (її потрібно визначати, виходячи з теплового балансу).
У колишніх нормативах квартирні системи опалення навіть не згадувалися. Нині ж вони “увійшли в моду”, що не завжди відповідає вимогам чинних норм, зокрема, щодо ремонтопридатності систем. Безсумнівною перевагою квартирних систем опалення є можливість влаштування поквартирного обліку, що стимулює мешканців до раціонального споживання тепла. Проте практика будівництва сучасних житлових будинків свідчить, що квартирні системи влаштовуються там, де такого обліку не існує, і прилади обліку не планується встановлювати навіть у майбутньому. У зв’язку з цим нові норми регламентують влаштування квартирних систем опалення тільки відповідно до завдання на проектування поквартирного комерційного обліку теплоспоживання. Окремим пунктом завдання на проектування може регламентуватися прихована прокладка трубопроводів квартирних систем, однак при цьому повинні застосовуватися трубопроводи з терміном служби не менш ніж 40 років.
Питання, що стосуються проектування автономних квартирних систем опалення з газовими теплогенераторами, в нових нормах проектування житлових будинків не розглядаються, оскільки вимоги до таких систем регламентуються українськими нормами проектування систем газопостачання [2]. Проте звертається увага на те, що при застосуванні квартирних теплогенераторів необхідно у загальних приміщеннях будинку з прокладеним у них водопроводом забезпечувати температуру вище 0°С. Температура в цих приміщеннях має перевірятися розрахунками теплового балансу за мінімальної зовнішньої температури, притаманної району будівництва. Якщо розрахункове значення температури буде нижчим від нуля, — слід застосовувати автоматичні місцеві електрообігрівачі трубопроводів.
Вимоги щодо обов’язкового монтажу регуляторів температури на підводках до опалювальних приладів введені в українські норми проектування ще у 1999 році [3]. Однак у деяких випадках такі регулятори встановлювати не потрібно або неприпустимо, наприклад, на сходових клітках.
У нових нормах подібні випадки докладно розглянуті. Особливо підкреслюється, що в однотрубних системах повинні застосовуватися радіаторні регулятори температури з високою пропускною здатністю. В житлових будинках 2-ї категорії (соціальне житло) за наявності пофасадного регулювання допускається замість регуляторів встановлювати перед радіатором повнопрохідні кульові крани, якщо на це є дозвіл замовника. Відомо, що пофасадне регулювання здатне забезпечити таке ж ефективне використання теплової енергії, як і добре налагоджені радіаторні регулятори, а вартість пофасадних регуляторів набагато нижча. Таким чином відкривається можливість здешевити соціальне житло, не погіршуючи його експлуатаційних якостей.
У нових нормах не віддається перевага тій чи іншій системі опалення. Передбачається, що проектувальник разом із замовником здатний вибрати оптимальний для кожного конкретного будинку варіант, зважаючи не тільки на планування будинку, а й на контингент його мешканців, культуру обслуговування та досвід експлуатації двотрубних і однотрубних систем.
Основним джерелом тепла для систем опалення та гарячого водопостачання житлових будинків визначено систему централізованого теплопостачання. Теплові пункти повинні бути обладнані приладами обліку й регулювання, причому для вбудованих приміщень слід передбачати окремі прилади обліку. Виключення зроблене тільки для невеликих вбудованих приміщень на площі однієї або двох квартир, — їх можна опалювати загальнобудинковою системою опалення.
Котельні проектуються за відсутності централізованого джерела тепла. Якщо замовник хоче будувати будинок з котельнею в районі, де є теплова мережа, йому доведеться виконати техніко-економічне об
рунтування та отримати необхідні для такого будівництва дозвільні документи.

Норми вентиляції
В сучасних житлових будинках особливу увагу необхідно звертати на організацію повітрообміну. Проблеми з вентиляцією, що виникли одночасно із застосуванням герметичних вікон, не можна вирішувати старими технічними засобами, розрахованими на вільну інфільтрацію зовнішнього повітря через численні щілини у віконних конструкціях. Якого б розміру не був витяжний канал у кухні, по ньому “не піде” повітря, якщо не буде організовано його припливу ззовні. Тому в нові норми введена обов’язкова вимога монтажу у вікнах провітрювачів. Важливо, щоб цю вимогу (розділ “Опалення, вентиляція та кондиціювання”) було доведено до відома архітекторів і керівників проектів.
В житлових будинках повинна бути витяжна вентиляція з кухонь і санвузлів. Таку вентиляцію можна проектувати як з природним, так і з примусовим спонуканням, на відміну від колишніх норм. Тільки у квартирах з газовими генераторами, які для горіння забирають повітря з приміщень, не можна застосовувати примусове спонукання (щоб не перекидалася тяга).
Примусове спонукання в системах витяжної вентиляції житлових будинків можна проектувати, якщо відповідна вимога записана в завданні на проектування. Однак ніхто не може заборонити мешканцю будь-якої квартири встановити витяжний вентилятор на вході повітря у витяжну шахту. Якщо ця шахта відокремлена від інших вентиляційних шахт, то нічого поганого не станеться. Нові норми, так само як і попередні, допускають об’єднання індивідуального витяжного каналу зі збірним на відстані не менш ніж 2 м від витяжних решіток. Якщо в одну шахту почнуть одночасно дути кілька вентиляторів, не виключено перетікання витяжного повітря у квартири з вимкненими вентиляторами. Запобігти такому неприпустимому процесу можна, правильно підібравши розмір збірної шахти. Нормами встановлено, що цей розмір слід підбирати так, щоб питомий опір тертю під час руху повітря в збірній шахті за умови роботи всіх приєднаних до неї місцевих вентиляторів не перевищував 0,65 Па/м [4].
У нових нормах зазначено, що витяжні канали слід прокладати в будівельних конструкціях. Така вимога виключає застосування в житлових будинках оцинкованої сталі та інших матеріалів, довговічність яких набагато менша від довговічності будинків.
В сучасних житлових будинках значну площу займають вбудовані нежитлові приміщення, які повинні вентилюватися незалежно від вентиляції квартир. Виключення зроблене тільки для витяжної вентиляції нежитлових приміщень, розташованих в габаритах однієї квартири, якщо повітря цих приміщень не містить пожежонебезпечних і токсичних речовин.
Процес повсюдного безладного встановлення кондиціонерів, що спотворюють зовнішній вигляд будинків (особливо тих, що зводяться останніми роками), потребував нормативного втручання. У нормах зазначено, що кондиціювання повітря в житлових будинках повинне передбачатися проектом. Окремим пунктом визначено, що відведення теплоти конденсації холодильного агента в багатоквартирних житлових будинках має бути організоване через центральні або групові установки, розміщені в місцях, де вони не погіршуватимуть архітектурний вигляд будинків і не створюватимуть шуму.
У багатьох європейських столицях (Париж, Берлін, Відень), де громадяни піклуються про естетику міста, практично неможливо знайти будинки, фасад яких був би “прикрашений” зовнішнім блоком автономного кондиціонера. Навіть у містах, розташованих у зонах спекотного клімату (Рим, Мадрид тощо), якщо й зустрічаються такі будинки, то кондиціонери в них використовуються архітектором для формування регулярної структури фасаду або, навпаки, ховаються за огородженнями балконів.

Зменшення витрат мешканців на енергію
Спеціальний розділ норм проектування житла регламентує вимоги, що стосуються енергозаощадності.
Захоплення архітекторів заскленням фасадів житлових будинків, часто недоцільним і недоречним, тепер буде стримуватися вимогами до граничного відношення площі світлових прорізів до площі підлоги приміщення. Зменшенню втрат тепла будинків сприятиме також уточнення величини термічного опору огороджувальних конструкцій, — вона повинна обчислюватися з врахуванням теплопровідних включень і зіставлятися з нормативним значенням.
Ряд нових вимог стосується проектування автоматики систем інженерного обладнання житлових будинків. Так, системи опалення вбудованих у житлові будинки гаражів повинні автоматично вимикатися за температури зовнішнього повітря понад 2°С, а водонагрівачі, що підігрівають воду для вбудованих у житлові будинки нежитлових приміщень, повинні автоматично вимикатися від системи теплопостачання в години неробочого часу. Підвищувальні помпи систем водопостачання слід проектувати з автоматикою, яка зменшує споживання електроенергії зі зменшенням споживання води, а за тиску води в міському водопроводі, який перевищує необхідний напір більш ніж на одну атмосферу, потрібно автоматично цей тиск знижувати.
Вимогу щодо влаштування теплоутилізаторів у системах припливно-витяжної вентиляції вбудованих приміщень викладено із застереженням “як правило”, оскільки вартість цих пристроїв може виявитися занадто високою для окремих замовників. Проте у разі відмови від такої енергозберігаючої техніки замовники повинні об
рунтувати своє рішення.
Зменшити втрати тепла з інфільтрацією допоможе заборона встановлювати дефлектори на виходах природної вентиляції будинків. При цьому, мається на увазі, що правильно спроектована витяжна вентиляція повинна добре працювати за повного штилю. Це означає, що за вітряної погоди витяжна система з дефлектором стане причиною зайвого повітрообміну та додаткових втрат тепла.
Спеціальні вимоги висуваються до систем кондиціювання, у проектах яких може передбачатися використання теплоти конденсації в системах гарячого водопостачання та застосування холодильного обладнання як теплової помпи, що перетворює енергію довкілля на тепло.

ЛІТЕРАТУРА
1. ДБН В. 2.2-15-2005. Житлові будинки. Основні положення.
2. ДБН В. 2.5-20-2001. Газопостачання.
3. Изм. №2 кСНиП 2.04.05-91.
4. Новый подход к проблеме вентиляции жилища//Энергосбережение в зданиях. — 2004. — №21.