Теплозабезпечення будівель. Що вдалося нашим сусідам і чого не встигли ми

calendar_today
2 грудня 0002
query_builder
visibility
369
У цій статті, запропонованій до уваги читачів, ми поговоримо про наболіле — нашу комунальну енергетику, зокрема проблеми теплозабезпечення. А це цілий ряд питань, пов’язаних з виробництвом, доставкою та споживанням тепла для наших будівель, у яких ми проживаємо, працюємо, вчимося, лікуємось, відпочиваємо.

Наші колишні партнери по соцтабору, східноєвропейці — чехи, поляки, мадяри, словаки, німці, прибалти тощо — на початку пострадянської епохи були в тій же ситуації, що й ми, але час не втрачали. На сьогодні живеться їм нелегко, «соцтабірське» минуле та світова криза даються взнаки, але порівняно з нами надійне теплопостачання вони собі організували.

Чим же відрізняємось сьогодні ми, такі схожі на початку 90-х?
Візьмемо, наприклад, колишню Чехословаччину (нині Чехія та Словаччина). По-перше, нова влада відразу перейшла до світових цін на імпортовані енергоносії. Цей, на перший погляд, невигідний крок не лише «приборкав» політичну залежність країн від Росії, але й «вибив» основу з-під непрозорого енергопостачального бізнесу, що в Україні і досі є фантастично прибутковим «привілеєм» владного олімпу (хтось же розігнав Держкоменергозбереження, не дав можливості реалізувати Програму по встановленню первинних приладів обліку, що мала бути закінчена ще в 2002 році тощо).
Відразу зазначимо, що ціна на газ в цих країнах встановлюється згідно зі світовими ринковими законами: чим менше купуєш — тим дорожче платиш. Подивимось, як приклад, ціни на газ у Чехії в 2008 році. Таблиця адаптована під наші поняття, тому що чехи платять не за об’єм газу у м3, як це робимо ми, а за кількість тепла, що містить у собі цей м3, бо газ, як і бензин, може мати різну теплотворну здатність.

Ціни на природний газ в Чеській Республіці станом на 31.03.2008

Таке ціноутворення — одна зі складових вартості опалення в залежності від видів енергоносія.
Як бачимо, дерево — найдешевше, а централізоване — дешевше, ніж індивідуальне (див. газ).
По-друге — були прийняті державні енергетичні програми (у Чехії в 2000 році затверджена програма «Енергетична політика», а в 2004 році — «Державна енергетична концепція»), що визначили за пріоритети наступне: максимальна незалежність, максимальна безпека, оптимальний сталий розвиток.
А Словаччина з 2000 по 2010 р. впровадила енергозберегігаючу програму спільно з канадською групою «Power-Markt» по енергоменеджменту на стороні споживача.


Витрати на опалення за 2007 рік, чеські крони

Підтримка уряду та політика цін на енергоносії дала потужну підтримку малому та середньому бізнесу, який за підтримки фінансово-банківської системи заходився модернізувати генерацію, транспортування та об’єкти споживання теплоенергетики.
За підтримки держави власники будинків, так звані «дружства» (щось на зразок ОСББ) брали кредити на затеплення будівель на 10-15 років під 1% річних, поруч з монополістами з’явились приватні теплопостачальні компанії, іноземні «концесіонери» брали в оренду частину великих міст, або невеликі міста повністю. І все це відбулось і відбувається на фоні величезної інформаційної підтримки: безліч сайтів, виставок, семінарів, передач на ТБ та інформаційних порталів. Про енергоефективність говорять більше, ніж за футбол та чеське пиво. Підприємець, який створив безкоштовний консультаційний центр з питань енергозбереження, отримує від держави від 10 до 15 тисяч євро на рік. Якщо власник будинку замінює газовий котел на сонячний колектор плюс котел на пелети з дерева або біомаси, то держава повертає йому 30 % інвестицій!
Подальший важливий момент — підтримка вітчизняного виробника. Різні типи котлів, теплових насосів, сонячних колекторів та іншої опалювальної техніки різної потужності — від побутових до промислових на різні види палива — виробляються в цих країнах як для власного споживача, так і на експорт. А ще немає у наших сусідів контрабанди, сірих та інших «схем» імпорту товарів.
Звичайно, кожен літр води, кожен кіловат, кожен куб газу на обліку. Наприклад, система обліку теплоспоживання ENBRA (ця чеська компанія, до речі, має власне підприємство в Україні) дає можливість дистанційно фіксувати теплоспоживання кожної квартири у багатоповерхівках.
Уявіть собі, що лише гідравлічна наладка внутрішніх мереж та справедливий розподіл поквартирної оплати за тепло призводить до зменшення теплопостачання на багатоквартирному будинку на 14-28%!
І це без затеплення будинку! А затепленням будівель наші сусіди займаються досить давно, і поступово усе більше будинків набувають приємного вигляду та нових енергозберігаючих характеристик, міняючи зовнішній вигляд країн.
Окремо слід сказати про альтернативну енергетику. Зверніть увагу на структуру споживання первинних енергоносіїв до 2030 року.

Зменшується частка бурого та чорного вугілля, пічного палива, трохи збільшується частка газу, значно зростає частка ядерної енергетики та особливо — відновлювальних джерел. Як приклад, тенденція росту продаж теплових насосів.
Звичайно, в парламентах цих країн закони, спрямовані на ефективне і прозоре функціонування ринку з послуг теплозабезпечення, не лежать роками. Продумана система тарифоутворення дає можливість державі впливати на ринок, як соціальноорієнтований. А фінансово-банківські структури та законодавча база, починаючи з бухобліку, надають можливості для ефективної роботи з кредитами. І тому ТЕЦ в місті Кошіце (Словаччина) з котлами, турбінами та генераторами випуску 1967 року цілорічно забезпечує місто гарячою водою (регламентні роботи 2-3 дні на рік), і опалення від ТЕЦ дешевше, ніж від індивідуального газового або електрокотла, і в раціоні ТЕЦ вугілля знову займає вже 50%, витісняючи дорогий природний газ.
Європейський Союз виділив 180 млн. євро на встановлення електрофільтрів, а нові пальники PETROKRAFT (Швеція) та автоматична система управління дозволяють ефективно працювати на обладнані 1967 року випуску.
7 квітня 2009 року в Чехії розпочато урядову програму «Зелена Енергоекономія» (Zelena Uspora, Green for Savings) по підтримці та просуванню енергоефективних джерел опалення (біомаса, теплові насоси, сонячні колектори тощо). Програма передбачає інвестиції в енергозбереження при реконструкції старих та побудові нових будівель (високотехнологічні ізоляційні матеріали для приватного сектору та котеджів, заміна неефективних опалювальних систем на котли з біомаси та високоефективні теплові насоси, будівництво будинків за пасивним стандартом). Завдяки цій програмі планується підтримка для 250 000 будинків, представлення 30 000 нових робочих місць, особливо в малому та середньому бізнесі в усіх регіонах країни.
Звичайно, не все так безхмарно. Наприклад, кожного дня чех чує та читає про ріст цін на електроенергію, природний газ та вугілля, але разом з тим виробники екопалива (пелети, брикети та інше паливо з дерева) почуваються на ринку не найкраще.
З листопаду 1989 року, після «бархатної революції», очікування на швидкий розвиток виробництва та застосування екопалив cправдились не повністю. Чеські фахівці називають причину — потужне лобіювання державних дотацій на ціну викопних палив та електроенергії. Тому аж до 95 % продукції чеських виробників екопалив постачалося за кордон у розвинені країни — Австрія, Німеччина тощо.


ТЕЦ, м. Кошіце (Словаччина)

На сьогодні розвитку виробництва зашкодили декілька рекордно теплих зим, а також ураган «Кирил», що «поклав на землю» в Німеччині, Австрії, Чехії 60 мільйонів м3 деревини, половина з яких пішла на екопаливо, та ураган «Ема», що в лютому 2008 р. «поклав на землю» 38 мільйонів м3, утворився великий надлишок сировини, ринок відреагував падінням цін, що, звичайно, не стимулює виробників.
В Чехії, де потужність виробників екопалив складає 149 448 тон/рік, в 2008 р. виробили лише 114 663 тон, з яких 81 910 тон було експортовано. Це дуже невисокі показники порівняно з Австрією, де при встановленій потужності 920 000 тон/рік виробляється 450 000 т/рік, а в Німеччині на потужностях 1 100 000 т/рік виробляється 810 000 т/рік.
І тому в серпні 2007 року депутати Чеського парламенту прийняли рішення про зниження ПДВ на екопалива з 19% на 9%. В лютому 2008 року в ЕС введений податок на викопні палива, що підтримує політику переходу на екопаливо. Тож ціна за дерев’яні брикети складає 3 000 чеських крон/т (або 120 євро/т або 1440 грн./т) і є на сьогодні конкурентною з брикетами з бурого вугілля. (Довідка: на середній будинок на рік вистачає 4 тони пелет). І хоч не всі виробники екопалив не дочекались цієї підтримки, деякі зазнали краху, тенденції як в чеському, так і всьому східноєвропейському суспільстві визначені на довгі роки — сталий розвиток суспільства з екологічною та ефективною енергетикою для створення оптимальних умов життя та розвитку.
Тож на прикладі сусідів ми можемо сказати, нам є до чого прагнути!


Дмитро Чубенко,
президент Громадської Організації
«Міжнародна асоціація
термоенергетичних компаній»,
радник Міністра з питань житлово-комунального господарства,
заслужений енергетик України

коментарі
Loading
E-Mail:
слідкувати за відповідями