Індивідуальний тепловий пункт для ОСББ: поради фахівця

Досвід експлуатації індивідуальних теплових пунктів (ІТП) доводить, що у багатоповерхових будинках, де регулювання було відсутнє, після встановлення ІТП загальне зниження споживання тепла становить від 15% до 73%.
Як ефективно знизити споживання тепла будинком та що важливо знати про ІТП, розповів Олександр Гут, спеціаліст з розвитку проектів «Термомодернізація у житловому секторі» компанії «Данфосс ТОВ».

Як максимально знизити споживання тепла?

Чим більшими є тепловтрати будівлі, тим більше тепла вимагає її обігрів. Щоб зменшити тепловтрати, необхідно виконати комплексну термомодернізацію, яка включає утеплення будинку, заміну вікон та дверей на сучасні енергоефективні, а також модернізацію системи теплопостачання, в якій одним з кроків є встановлення ІТП. Тільки при впровадженні всіх цих заходів можливо отримати максимальний ефект економії тепла.

Існує помилкова думка, що утеплення стін, даху, підвалу, заміни вікон та дверей вже достатньо для того, щоб знизити витрати тепла на обігрів будинку. Однак для істотної економії потрібна можливість регулювати постачання та розподіл тепла всередині самої будівлі. Таку можливість надає встановлення індивідуального теплового пункту. Адже у більшості будівель встановлена застаріла система теплопостачання, котра не дозволяє регулювати кількість теплової енергії.

Індивідуальний тепловий пункт. Комплектація. Вартість

ІТП — це комплекс пристроїв, призначений для приєднання будинкових систем опалення, гарячого водопостачання (ГВП) та вентиляції до тепломережі. Основною складовою цього комплексу є регулятор теплової потужності системи опалення за погодними умовами, який ще називають «погодним регулятором». Сам регулятор теплопотужності також є комплексом автоматичних пристроїв, «мозок» якого — електронний регулятор температури, до якого під’єднані мінімум два датчики температури: датчик температури зовнішнього повітря, який розміщують на зовнішній стіні будівлі (зазвичай, північній) та датчик температури теплоносія, що поступає до системи опалення.

Електронний регулятор температури, аналізуючи інформацію від цих двох датчиків за допомогою регулювального клапану з електроприводом, коригує кількість теплоносія, який надходить з тепломережі у будівлю, зменшуючи його до необхідного рівня. Це дозволяє споживати тільки необхідну у конкретний момент часу кількість теплоносія і тим самим суттєво економити теплоенергію.

Також індивідуальний тепловий пункт містить контрольно-вимірювальні прилади, насоси, вузол обліку тощо. Комплектація кожного ІТП залежить від задач, які він буде виконувати.

Типи ІТП

ІТП розрізняються між собою за приєднаною потужністю та кількістю контурів систем теплоспоживання, які приєднуються до тепломережі: опалення, ГВП, вентиляція. Далі контури опалення діляться ще на два типи за схемами приєднання до теплової мережі — залежне і незалежне. На сьогодні унормовано чітко, що всі будівлі на 12 і вище поверхів повинні бути приєднані до теплової мережі тільки за незалежною схемою із застосуванням теплообмінників. Будівлі нижче 12 поверхів включно так само рекомендовано підключати через теплообмінник по незалежній схемі, але й по залежній схемі підключати такі будівлі не заборонено.
В ІТП із залежною схемою підключення системи опалення будинку до 11 поверхів включно до теплової мережі замість теплообмінника монтується так звана лінія змішування зі зворотним клапаном. Це робиться для того, щоб при закритті регулювального клапану і зменшенні кількості теплоносія з тепломережі у будинок, циркуляція внутрішньобудинкового теплоносія у будинку залишалась безперервною.

Як дізнатися, чи правильно працює ІТП?

Індивідуальний тепловий пункт — це технологічно складний комплекс, і нефахівцеві складно у ньому розібратись. Мешканці будинку можуть перевірити коректність роботи автоматики за температурою в опалювальних приміщеннях. Вона повинна бути комфортною, у середньому 18-20 °С. Якщо температура виходить за ці межі і перевищує 20 °С або не сягає 18 °C (що неприпустимо), треба негайно звернутись до фахівців зі спеціалізованних компаній для налаштування коректної роботи ІТП. Раджу заздалегідь знайти таку компанію та заключити договір на обслуговування ІТП.

На що звертати увагу, щоб тепловий пункт давав очікуваний результат?

Існує багато будівель, мешканці яких вважають, що у них встановлено ІТП. І за документами ніби так і є. Але будинки старіють, у деяких колись було проведено реконструкцію, можливо навіть встановлено електронний регулятор температури, регулювальний клапан з електроприводом, автоматичні регулятори тиску тощо. Але при цьому у контурі опалення відсутні циркуляційні насоси. А якщо замість насосів встановлений гідроелеватор, він зводить нанівець можливість роботи всього регулювального обладнання такого ІТП, тому що погодний регулятор не може працювати у комплексі з гідроелеватором. У результаті мешканці не отримують жодної економії. Зазвичай у таких будинках усе регулювальне обладнання примусово відключене або навіть виведене з ладу.

Гідроелеватор — це водоструменевий насос, що працює при сталих умовах і не має можливості регулювати постачання теплоносія. У складі ІТП мають бути два циркуляційні насоси з електроприводом на кожному контурі опалення — основний та резервний. У разі виходу з ладу одного такого насосу, система автоматизації теплового пункту автоматично вмикає інший, що забезпечує надійність теплопостачання.

Помилки при експлуатації ІТП

Головна помилка — бажання зекономити на обслуговуванні ІТП. Якщо електронний регулятор температури не захищений від впливу сторонніх осіб і мешканці самотужки намагаються втручатися в роботу ІТП, це призводить до змін у його налаштуваннях та, відповідно, зводить нанівець роботу відповідного фахівця. У результаті ОСББ фактично не отримає економії, а навпаки, вірогідна поява зайвих витрат. Тому ОСББ мають знайти собі профільну сервісну компанію, яка буде обслуговувати їхній ІТП на професійному рівні та нести за це відповідальність.

Ручне регулювання постачання теплоносія чи автоматична система регулювання?

Ефективність ручного регулювання постачання теплоносія — один з міфів, який поширюють співвласники ОСББ, які самотужки долучилися до процесу начебто регулювання теплоспоживання будинків. Вони вважають, що такий тимчасовий захід більш зручний та ефективний за автоматику. Коли треба зменшити постачання теплоносія, його просто «прикручують», що негативно впливає на систему опалення. При такому регулюванні найвіддаленіші стояки можуть не гріти, тож мешканці квартир відчуватимуть дискомфорт. Врешті-решт люди, які виконують ручне регулювання, не можуть швидко реагувати на зміни температури на вулиці, особливо вночі. Крім того, постійно отримуючи скарги на роботу систем опалення від мешканців, які не в курсі подібного «регулювання» з боку активістів, теплопостачальні організації опломбовують у повністю відкритому положенні засувки або іншу запірну арматуру у теплових вузлах.

Внутрішньобудинкова система опалення призначена для компенсації тепловтрат, значення яких напряму залежить від температури зовнішнього повітря. Всередині будинку температура повітря постійно має підтримуватися на рівні 18-20 °С, тоді як зовнішня температура змінюється. Автоматичний регулятор температури цілодобово, протягом усього опалювального сезону реагує на зміни температури зовні і регулює кількість спожитої теплової енергії.

Типові помилки, яких ОСББ припускаються при виборі та монтажі ІТП

Мешканці багатоквартирних будинків переважно не знають, яким нормативам мають відповідати сучасні ІТП, та довіряють фахівцям. Звернувшись у теплопостачальну організацію за технічними умовами, вони вважають, що там їм нададуть коректну та вичерпну інформацію. Обираючи проектувальників, вважають, що там теж профільні фахівці. Але кожна з цих ланок може припускатися типових помилок.

Наприклад, в Україні з 01.01.2014 року діє ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», згідно якого системи опалення всіх житлових будинків — 12 поверхів і вище — потрібно підключати до теплової мережі тільки по незалежній схемі, через теплообмінники. Але відомі випадки, коли 16-поверхівки при реконструкції ІТП (навіть за програмою енергоефективності) приєднують до теплової мережі по залежній схемі, без теплообмінників. Це є прямим порушенням державних будівельних норм, а саме Закону України «Про будівельні норми». Більш того, це призводить до негативних наслідків, пов’язаних з гідравлічним режимом роботи таких систем і негараздам з циркуляцією.

Проте у сучасній нормативній базі все чітко прописано — що повинно бути в ІТП, в якій кількості, де розташовано. Тому представникам ОСББ варто ознайомитися з відповідними ДБН, принаймні на початку процесу термомодернізації, і більшість питань зникне.

З чого ОСББ почати при встановиленні індивідуального теплового пункту

Перший крок — це звернення до теплопостачальної організації для отримання технічних умов (ТУ). Зауважте, що у деяких організаціях ця послуга є платною. Отримання технічних умов є обов’язковим і надає перелік основних вимог до ІТП та його обладнання, а також певною мірою гарантує уникнення типових помилок. Отримані ТУ виступають у ролі технічного завдання.

Далі із ТУ та із відповідним технічним завданням треба звернутися до проектної організації (яка має відповідний сертифікат). А після отримання погодженного проекту ІТП треба звернутися до монтажної організації, яка встановить, підключить та налаштує все обладнання.

Після монтажу ІТП вводиться в експлуатацію. Цим опікується спеціальна комісія, яку організовує монтажник, та до складу якої входять: проектувальник, представники теплопостачальної організації та представники Держенергонагляду. При позитивному висновку комісія складає акт готовності ІТП та дозвіл на його експлуатацію.