ДИНАМІКА ТА СТРУКТУРА СВІТОВОГО СПОЖИВАННЯ ПЕРВИННИХ
РЕСУРСІВ
Внесок деяких країн і регіонів у світовий ВВП згідно з даними Global Insight,
Inc., World Overview (Lexington, MA, September 2003), Energy Information
Administration (Annual Enery Outlook 2004) показано в табл. 2.1. Річний
приріст ВВП у окремих країнах і регіонах наведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.1(%)
Регiон
|
2000
|
2005
|
2010
|
2015
|
2020
|
2025
|
Індустрiальнi країни |
77.8
|
75.9
|
73.7
|
71.6
|
69.7
|
67.9
|
США |
29.3
|
29.5
|
29.3
|
29.3
|
29.1
|
28.8
|
Канада |
2.3
|
2.4
|
2.3
|
2.3
|
2.2
|
2.2
|
Мексiка |
1.5
|
1.4
|
1.4
|
1.5
|
1.6
|
1.8
|
Захiдна Європа |
29.3
|
28
|
26.7
|
25.5
|
24.5
|
23.5
|
Велика Британiя |
4.6
|
4.5
|
4.4
|
4.3
|
4.2
|
4
|
Францiя |
4.9
|
4.7
|
4.5
|
4.3
|
4.1
|
4
|
Нiмеччина |
7.1
|
6.6
|
6.1
|
5.7
|
5.4
|
5.1
|
Італiя |
3.9
|
3.7
|
3.5
|
3.3
|
3.2
|
3
|
Японiя |
13.8
|
12.9
|
12.1
|
11.1
|
10.7
|
10
|
Австралiя/Нова Зеландiя |
1.7
|
1.7
|
1.7
|
1.7
|
1.7
|
1.7
|
Схiдна Європа/колишнiй СРСР |
3.1
|
3.4
|
3.6
|
3.8
|
4
|
4.1
|
Колишнiй СРСР |
1.9
|
2.2
|
2.3
|
2.4
|
2.5
|
2.6
|
Схiдна Європа |
1.2
|
1.2
|
1.3
|
1.4
|
1.4
|
1.5
|
Країни, що розвиваються |
19.1
|
20.6
|
22.7
|
24.6
|
26.3
|
28
|
Азiя |
10.7
|
12.3
|
13.9
|
15.4
|
16.7
|
17.9
|
Китай |
3.5
|
4.5
|
5.3
|
6.1
|
6.8
|
7.6
|
Індiя |
1,5
|
1,8
|
2
|
2.2
|
2.4
|
2.7
|
Пiвденна Корея |
1,7
|
1,9
|
2,2
|
2,3
|
2,3
|
2,3
|
Іншi азiйськi країни |
3,9
|
4,1
|
4,5
|
4,8
|
5.1
|
5,3
|
Близький Схiд |
1,9
|
1,9
|
1,9
|
2
|
2.1
|
2.1
|
Туреччина |
0,6
|
0,6
|
0,7
|
0,7
|
0,7
|
0,8
|
Африка |
1,9
|
2
|
2,1
|
2.2
|
2.3
|
2.4
|
Центральна i Пiвденна Америка |
4,7
|
4,5
|
4,7
|
4,9
|
5.2
|
5,6
|
Бразилiя |
2,7
|
2,6
|
2,7
|
2,8
|
3
|
3,2
|
Кожному новому технічному циклу (укладу) притаманні не тільки якісні
зміни в структурі використання та вибору енергоресурсів, але й кількісне
зростання енергоспоживання, яке в душовому обчисленні зростає кратно.
Так, за період 1971-2000 рр. світове споживання енергоресурсів, включаючи
дрова, відходи сільського господарства та інші некомерційні види біомаси,
зросло в 1,8 разу - з 5592 до 10089 млн. т у.п. в нафтовому еквіваленті
(млн. т н.е.). При цьому споживання нафти зросло на 47 %, вугілля - на
62,5 %, природного газу - в 2,3 рази, а енергії АЕС - в 23,2 разу. За
період з 1971 р. по 2002 р. кожний 1 % зростання світового ВВП, розрахованого
за паритетом купівельної спроможності, супроводжувався зростанням попиту
на первинні енергоресурси на 0,6 %.
Швидке зростання споживання первинних енергоресурсів прогнозується і на
найближчі десятиліття.
Таблиця 2.2 (%)
Регiон
|
1977-2001
|
2001
|
2002
|
2003
|
2001-2005
|
2005-2010
|
2010-2025
|
Індустрiальнi країни |
2,7
|
0,9
|
1,5
|
1,7
|
2,4
|
2,6
|
2,4
|
США |
3
|
0,3
|
2,4
|
2,3
|
3
|
3,2
|
2,8
|
Канада |
2,9
|
1,9
|
3,3
|
2
|
2,7
|
3
|
2,5
|
Мексiка |
3,3
|
-0,3
|
0,9
|
1,5
|
3,9
|
3,6
|
4,4
|
Захiдна Європа |
2,2
|
1,7
|
1
|
0,7
|
2
|
2,2
|
2,1
|
Велика Британiя |
2,3
|
2,1
|
1,7
|
2
|
2,4
|
2,5
|
2,5
|
Францiя |
2,2
|
2,1
|
1,2
|
0,3
|
2,1
|
2,2
|
2,2
|
Нiмеччина |
1,9
|
1
|
0,2
|
0
|
1,6
|
1,8
|
1,7
|
Італiя |
2,2
|
1,7
|
0,4
|
0,3
|
1,9
|
2,1
|
2
|
Японiя |
2,9
|
0,4
|
0,2
|
2,5
|
1,7
|
1,8
|
1,7
|
Австралiя/Нова Зеландiя |
3,1
|
2,5
|
3,7
|
2,6
|
3
|
3
|
2,9
|
Схiдна Європа/колишнiй СРСР |
-0,4
|
4,6
|
4
|
5,1
|
4,1
|
4,4
|
3,9
|
Колишнiй СРСР |
-1
|
5,9
|
4,8
|
6,1
|
4,2
|
4,5
|
3,8
|
Схiдна Європа |
0,8
|
2,6
|
2,7
|
3,4
|
3,9
|
4,1
|
3,9
|
Країни,що розвиваються |
4,5
|
2,4
|
3,5
|
3,9
|
4,6
|
5,2
|
4,5
|
Азiя |
6,8
|
3,9
|
5,6
|
5,2
|
5,1
|
5,8
|
4,7
|
Китай |
9,5
|
7,3
|
8
|
7,7
|
6,1
|
6,8
|
5,5
|
Індiя |
5,2
|
5,6
|
4,3
|
5,8
|
5,2
|
5,4
|
5,1
|
Пiвденна Корея |
6,9
|
3,2
|
6,3
|
2,8
|
4,2
|
5,6
|
3,4
|
Іншi азiйськi країни |
5,8
|
0,5
|
3,6
|
3,5
|
4,3
|
5,1
|
4,2
|
Близький Схiд |
3,3
|
-1,7
|
3,3
|
3,9
|
3,7
|
4
|
3,6
|
Туреччина |
3,3
|
-7,5
|
7,8
|
5
|
4,2
|
4,2
|
3,9
|
Африка |
2,7
|
3,2
|
3
|
3,3
|
4
|
4,5
|
3,9
|
Центральна i Пiвденна Америка |
2,4
|
0,5
|
-
|
1,1
|
3,7
|
4,1
|
4,2
|
Бразилiя |
2,7
|
1,4
|
1,5
|
0,5
|
3,7
|
3,9
|
4,1
|
В усьому свiтi |
2,8
|
1,3
|
2
|
2,3
|
3
|
3,2
|
3
|
Проведені комплексні дослідження підтверджують, що у сучасних умовах,
які характеризуються значним розривом у рівнях економічного розвитку,
тобто й у рівнях енергоспоживання, в розвинених країнах та країнах, що
розвиваються, підвищення ефективності використання палива та енергії лише
сповільнить темпи попиту на енергоносії, але ніяк їх не компенсує. Цю
проблему добре ілюструють наступні дані:
- у США, ЄС та інших розвинених країнах-членах ОЕСD проживає 1122 млн.
населення; їх душове споживання енергії складає 4,74 т н.е.;
- в Китаї проживає 1300 млн. населення, душове споживання енергії яких
дорівнює всього
лише 0,92 т н.е.;
- в інших країнах Азії, що розвиваються (без країн Близького та Середнього
Сходу), проживає ще понад 1910 млн. з душовим споживанням енергії, що
дорівнює 0,59 т н.е.;
- населення Латинської Америки та Африки (відповідно близько 420 та 800
млн. населення) споживає щорічно на одну особу відповідно 1,1 та 0,64
т н.е.
Наведений розрив у даних щодо споживання енергії показує невідворотність
зростання обсягів світового споживання енергоносіїв. А отже, виникає питання
щодо забезпеченості зростання обсягів енергоспоживання за рахунок природних
ресурсів. Доказані видобувні світові запаси нафти складають 143-173 млрд.
т, що при стабілізації її видобування на рівні 4 млрд. т на рік (2003
р. - 3,7 млрд. т) призведе до вичерпання цих запасів лише через 36-43
років. Невідкриті (прогнозні та імовірнісні) ресурси нафти на сьогодні
оцінюються ще в 200-230 млрд. т, що еквівалентно ще 50-57 рокам. Крім
того, існують так звані ресурси "нетрадиційної" нафти, тобто
нафти, яка міститься в бітумінозних породах та нафтоносних пісчаниках.
Для промислового освоєння наразі підготовлено близько 90 млрд. т такої
нафти, а загальні ЇЇ ресурси, згідно з наявними оцінками, можуть коливатися
в межах від 260 до 950 млрд. т.
Доведені видобувні світові запаси газу за останніми оцінками Cedigas складають
180 трлн. куб. м, а стабілізація його світового видобутку на рівні 3 трлн.
куб. м на рік (в 2003 р. - 2,6 трлн. куб. м) призведе до вичерпування
цих запасів через 60 років. Сумарні початкові ресурси газу оцінюються
в 436-500 трлн. куб. м, з яких близько 55 вже видобуто та 180 трлн. куб.
м, як вже відзначалось, - розвідані запаси. Таким чином, невідкриті (прогнозні
та імовірнісні) ресурси газу складають порядка 200-265 трлн. куб. м, що
еквівалентно ще 67-88 рокам.
Загальні геологічні ресурси вугілля у світі, за офіційними національними
даними, оцінюються в 14810 млрд. т, з яких близько 160 млрд. т вже видобуто.
Розвідані та придатні для рентабельного видобування світові запаси вугілля
складають порядка 900-1000 млрд. т, з яких лише 750 млрд. т - кам`яного.
При стабілізації світового видобування вугілля на рівні 5 млрд. т на рік
(2002 р. - 4,8 млрд. т) розвіданими запасами вугілля людство забезпечено
на 180-200 років. Отже, й щодо вугілля є подальші резерви нарощування
розвіданих запасів рентабельних ПЕР.
Крім викопних видів палива людство володіє і значними ресурсами відновлюваних
джерел енергії, технічно та економічно реалізуєма частина яких оцінюється
величиною порядку 80-85 млрд. т н.е., а також значними розвіданими запасами
урану, яких при сучасних темпах витрачання вистачить на 45 років. Крім
того, на порозі у людства використання термоядерної та водневої енергетики,
інші види енергії та способи їх отримання.
Отже, в найближчій перспективі основною проблемою розвитку світової енергетики
буде не нестача енергетичних ресурсів, як таких, а можливість забезпечити
необхідні обсяги виробництва палива та енергії необхідними інвестиційними
ресурсами згідно з наступними умовами: вартісні показники мають залишатися
прийнятними для споживачів та привабливими для виробників енергоносіїв.
Інша проблема, на яку необхідно звернути пильну увагу при подальших дослідженнях,
здійснення науково-технічного прогресу та використання нових технологій
на всіх етапах розвідки, виробництва, транспортування, перетворення та
споживання ПЕР. Науково-технічний прогрес є одним із основних факторів,
які визначають стан і перспективи всієї світової енергетики.
Щодо значення нафти у світовій економіці та енергетиці, то переоцінити
її на сучасному етапі розвитку суспільства дуже важко. Нафта є переважно
сировиною для виробництва синтетичних матеріалів. Хоча існуючі технології
дозволяють отримувати продукти органічного синтезу із різних видів сировини
- вугілля, газу та біомаси, їх вартість поки що (за виключенням газових
технологій) набагато вища, ніж при виробництві з нафти.
У найближчі 30 років нафта збереже своє домінуюче значення в структурі
світового енергоспоживання, хоча темпи зростання попиту на неї не будуть
такими високими, як на газ чи навіть на енергоресурси в цілому.
Комiсiя вибрала чотири варiанти (сценарiю) розвитку, у межах яких iнтерпретувалися основнi вихiднi данi по регiонах: високi темпи економiчного росту; iснуючi темпи економiчного росту; те ж, але при меншому рiвнi енергоємностi; розвиток, обумовлений екологiчними факторами. |
Динаміка та структура світового споживання первинних енергоресурсів
подана в табл. 2.3-2.5, де табл. 2.3 представляє результати досліджень
західних енергетичних організацій [124, 125, 140, 141], табл. 2.4 - українських,
а табл. 2.5 - російських фахівців.
Дослідження багатьох вітчизняних та закордонних спеціалістів однозначно
свідчать, що при подальшому нарощуванні обсягів споживання нафти значення
її в світовому енергетичному балансі буде неухильно зменшуватися. Свій
пік нафта як паливо вже пройшла. XIX століття було століттям вугілля,
XX - століттям нафти, XXI століття (його перша половина) буде століттям
диверсифікації енергоносіїв (нафти, газу, вугілля та відновлюваних, включаючи
біомасу, джерел енергії). У XXI столітті з нафтою все більше та більше
будуть конкурувати інші види енергоносіїв.
Таблиця 2.3
Регiон
|
1970
|
1980
|
1990
|
2001
|
2010
|
2025
|
Індустрiальнi країни |
133,4
|
168
|
183
|
208
|
235
|
279
|
Країни, що розвиваються |
33,6
|
54
|
89
|
140
|
175
|
266
|
Держави Схiдної Європи i колишнього СРСР |
40
|
63
|
76
|
56
|
61
|
78
|
В усьому свiтi |
207
|
285
|
348
|
404
|
471
|
623
|
Таблиця 2.4
2000
|
2010
|
2020
|
2030
|
Середньорiчнi темпи росту за перiод 2000-2030рр.,
%
|
|
Загальне виробництво, ТВт.год |
15391
|
20037
|
25578
|
31524
|
2,4
|
Вугiлля |
5989
|
7143
|
9075
|
11590
|
2,2
|
Нафта |
1241
|
1348
|
1371
|
1326
|
0,2
|
Газ |
2676
|
4947
|
7696
|
9923
|
4,5
|
Водневi тепловi елементи |
0
|
0
|
15
|
349
|
-
|
Атомна енергiя |
2586
|
2889
|
2758
|
2697
|
0,1
|
Гiдроенергiя |
2650
|
3188
|
3800
|
4259
|
1,6
|
Іншi вiдновлюванi джерела енергiї |
249
|
521
|
863
|
1381
|
5,9
|
Власне споживання |
235
|
304
|
388
|
476
|
2,4
|
Продовження статті