ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В XXI СТОЛІТТІ

ДИНАМІКА ТА СТРУКТУРА СВІТОВОГО СПОЖИВАННЯ ПЕРВИННИХ РЕСУРСІВ
Внесок деяких країн і регіонів у світовий ВВП згідно з даними Global Insight, Inc., World Overview (Lexington, MA, September 2003), Energy Information Administration (Annual Enery Outlook 2004) показано в табл. 2.1. Річний приріст ВВП у окремих країнах і регіонах наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.1(%)

Кожному новому технічному циклу (укладу) притаманні не тільки якісні зміни в структурі використання та вибору енергоресурсів, але й кількісне зростання енергоспоживання, яке в душовому обчисленні зростає кратно. Так, за період 1971-2000 рр. світове споживання енергоресурсів, включаючи дрова, відходи сільського господарства та інші некомерційні види біомаси, зросло в 1,8 разу - з 5592 до 10089 млн. т у.п. в нафтовому еквіваленті (млн. т н.е.). При цьому споживання нафти зросло на 47 %, вугілля - на 62,5 %, природного газу - в 2,3 рази, а енергії АЕС - в 23,2 разу. За період з 1971 р. по 2002 р. кожний 1 % зростання світового ВВП, розрахованого за паритетом купівельної спроможності, супроводжувався зростанням попиту на первинні енергоресурси на 0,6 %.
Швидке зростання споживання первинних енергоресурсів прогнозується і на найближчі десятиліття.

Таблиця 2.2 (%)

Проведені комплексні дослідження підтверджують, що у сучасних умовах, які характеризуються значним розривом у рівнях економічного розвитку, тобто й у рівнях енергоспоживання, в розвинених країнах та країнах, що розвиваються, підвищення ефективності використання палива та енергії лише сповільнить темпи попиту на енергоносії, але ніяк їх не компенсує. Цю проблему добре ілюструють наступні дані:
- у США, ЄС та інших розвинених країнах-членах ОЕСD проживає 1122 млн. населення; їх душове споживання енергії складає 4,74 т н.е.;
- в Китаї проживає 1300 млн. населення, душове споживання енергії яких дорівнює всього
лише 0,92 т н.е.;
- в інших країнах Азії, що розвиваються (без країн Близького та Середнього Сходу), проживає ще понад 1910 млн. з душовим споживанням енергії, що дорівнює 0,59 т н.е.;
- населення Латинської Америки та Африки (відповідно близько 420 та 800 млн. населення) споживає щорічно на одну особу відповідно 1,1 та 0,64 т н.е.
Наведений розрив у даних щодо споживання енергії показує невідворотність зростання обсягів світового споживання енергоносіїв. А отже, виникає питання щодо забезпеченості зростання обсягів енергоспоживання за рахунок природних ресурсів. Доказані видобувні світові запаси нафти складають 143-173 млрд. т, що при стабілізації її видобування на рівні 4 млрд. т на рік (2003 р. - 3,7 млрд. т) призведе до вичерпання цих запасів лише через 36-43 років. Невідкриті (прогнозні та імовірнісні) ресурси нафти на сьогодні оцінюються ще в 200-230 млрд. т, що еквівалентно ще 50-57 рокам. Крім того, існують так звані ресурси "нетрадиційної" нафти, тобто нафти, яка міститься в бітумінозних породах та нафтоносних пісчаниках. Для промислового освоєння наразі підготовлено близько 90 млрд. т такої нафти, а загальні ЇЇ ресурси, згідно з наявними оцінками, можуть коливатися в межах від 260 до 950 млрд. т.
Доведені видобувні світові запаси газу за останніми оцінками Cedigas складають 180 трлн. куб. м, а стабілізація його світового видобутку на рівні 3 трлн. куб. м на рік (в 2003 р. - 2,6 трлн. куб. м) призведе до вичерпування цих запасів через 60 років. Сумарні початкові ресурси газу оцінюються в 436-500 трлн. куб. м, з яких близько 55 вже видобуто та 180 трлн. куб. м, як вже відзначалось, - розвідані запаси. Таким чином, невідкриті (прогнозні та імовірнісні) ресурси газу складають порядка 200-265 трлн. куб. м, що еквівалентно ще 67-88 рокам.
Загальні геологічні ресурси вугілля у світі, за офіційними національними даними, оцінюються в 14810 млрд. т, з яких близько 160 млрд. т вже видобуто. Розвідані та придатні для рентабельного видобування світові запаси вугілля складають порядка 900-1000 млрд. т, з яких лише 750 млрд. т - кам`яного. При стабілізації світового видобування вугілля на рівні 5 млрд. т на рік (2002 р. - 4,8 млрд. т) розвіданими запасами вугілля людство забезпечено на 180-200 років. Отже, й щодо вугілля є подальші резерви нарощування розвіданих запасів рентабельних ПЕР.
Крім викопних видів палива людство володіє і значними ресурсами відновлюваних джерел енергії, технічно та економічно реалізуєма частина яких оцінюється величиною порядку 80-85 млрд. т н.е., а також значними розвіданими запасами урану, яких при сучасних темпах витрачання вистачить на 45 років. Крім того, на порозі у людства використання термоядерної та водневої енергетики, інші види енергії та способи їх отримання.
Отже, в найближчій перспективі основною проблемою розвитку світової енергетики буде не нестача енергетичних ресурсів, як таких, а можливість забезпечити необхідні обсяги виробництва палива та енергії необхідними інвестиційними ресурсами згідно з наступними умовами: вартісні показники мають залишатися прийнятними для споживачів та привабливими для виробників енергоносіїв.
Інша проблема, на яку необхідно звернути пильну увагу при подальших дослідженнях, здійснення науково-технічного прогресу та використання нових технологій на всіх етапах розвідки, виробництва, транспортування, перетворення та споживання ПЕР. Науково-технічний прогрес є одним із основних факторів, які визначають стан і перспективи всієї світової енергетики.
Щодо значення нафти у світовій економіці та енергетиці, то переоцінити її на сучасному етапі розвитку суспільства дуже важко. Нафта є переважно сировиною для виробництва синтетичних матеріалів. Хоча існуючі технології дозволяють отримувати продукти органічного синтезу із різних видів сировини - вугілля, газу та біомаси, їх вартість поки що (за виключенням газових технологій) набагато вища, ніж при виробництві з нафти.
У найближчі 30 років нафта збереже своє домінуюче значення в структурі світового енергоспоживання, хоча темпи зростання попиту на неї не будуть такими високими, як на газ чи навіть на енергоресурси в цілому.

Динаміка та структура світового споживання первинних енергоресурсів подана в табл. 2.3-2.5, де табл. 2.3 представляє результати досліджень західних енергетичних організацій [124, 125, 140, 141], табл. 2.4 - українських, а табл. 2.5 - російських фахівців.
Дослідження багатьох вітчизняних та закордонних спеціалістів однозначно свідчать, що при подальшому нарощуванні обсягів споживання нафти значення її в світовому енергетичному балансі буде неухильно зменшуватися. Свій пік нафта як паливо вже пройшла. XIX століття було століттям вугілля, XX - століттям нафти, XXI століття (його перша половина) буде століттям диверсифікації енергоносіїв (нафти, газу, вугілля та відновлюваних, включаючи біомасу, джерел енергії). У XXI столітті з нафтою все більше та більше будуть конкурувати інші види енергоносіїв.

Таблиця 2.3

Таблиця 2.4